Особливості проведення уроків у перших класах протягом адаптаційного періоду

Створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників за одночасного виконання навчальних програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу уроків. Необхідно дотримуватись оптимального співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.

Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, курсу "Основи здоров’я", музичного та образотворчого мистецтв, трудового навчання.

Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження — мови, математику, — доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети "Основи здоров’я", "Природознавство", музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на третьому-четвертому уроках.

А от заняття з навчального предмета "Фізична культура" у першому класі варто проводити лише на заключних уроках.

Четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.

Враховуючи те, що для учнів 1 класу пріоритетною є ігрова діяльність, вчителеві доцільно уроки у 1 класі будувати із застосуванням методу синектики. Як правило, в основі уроку, на якому вчитель застосовує метод синектики, лежить сюжетно-рольова гра з вибором стратегії поведінки, плануванням дій на три-чотири кроки вперед (діти на початку уроку планують результат, якого вони мають досягти наприкінці уроку, подолавши певні випробування). Такі уроки – це локальний життєвий простір, певна соціальна ситуація. Уроки, в яких левову частку займає та чи інша сюжетно-рольова гра, як правило, називають: уроки-подорожі, уроки-змагання, уроки-казки тощо. Ситуація розмірковування (ситуаця допитливості, сумніву, пошуку), як механізм розгортання певної гри, допоможе сформувати у першокласників уміння узгоджувати свої думки з думками партнерів, гнучкість і широту мислення, готовність до інтелектуального ризику (дитина має багато ідей, уміє і не боїться їх висловлювати). Зазаначені якості та вміння поліпшуватимуть реакцію дитини на швидкі та мінливі життєві обставини. На уроках з елементами гри, змагання, театрального дійства відбуватиметься вільний пошук себе, самопізнання та самовизначення особистості – перші кроки до успіху у навчанні та житті. Результатом таких уроків є самовдосконалення, саморозвиток особистості дитини.

З метою уникнення перевантаження впродовж вересня — жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати, нестандартні форми організації навчального процесу. Протягом цього часу учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.

Так, протягом цих 8 тижнів можна щоденно проводити по одному нестандартному уроку (загалом 40 годин навчального навантаження) за рахунок 24 уроків фізичної культури і 16 уроків з інших предметів. Наприклад, можна провести в цей період заключними уроками 5-6 уроків-ігор, уроків-театралізацій та уроків-екскурсій з предмета "Основи здоров’я", 2-3 екскурсії з предмета "Природознавство", 4-5 уроків-ігор та уроків-екскурсій з математики, 1-2 екскурсії з образотворчого мистецтва, 2-3 екскурсії з трудового навчання, 2-3 уроки-театралізації з музики.

У класному журналі доцільно вказувати форму проведення уроків, якщо вони проводяться не в класно-урочній формі.

В адаптаційний період навчання першокласників виявляється специфіка організації уроків з окремих предметів.

Уроки фізичної культури протягом перших двох місяців (24 год, по 3 уроки на тиждень) спрямовані в першу чергу на розвиток і удосконалення рухів дітей і, за можливості, проводяться на свіжому повітрі.

Уроки з курсу "Основи здоров’я" рекомендується проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації мають бути невід’ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров’я.

Початковий період адаптації на уроках математики збігається з проведенням підготовчої роботи до сприйняття понять "число", "величина", дій із числами та ін. (дочисловий період). У цей період діти вчаться цілеспрямовано спостерігати за предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні й просторові уявлення. Відбувається розширення математичного кругозору і досвіду дітей, формуються їхні комунікативні уміння. Особлива увага приділяється розвитку математичного мовлення дітей, формуванню їхніх особистісних якостей.

Подальша робота з ознайомлення дітей із числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій тощо.

Залежно від характеру завдань на уроці діти можуть вставати з-за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін.

Значне місце на уроках математики слід відводити дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатися, забезпечуючи зміну видів діяльності. Для розвитку у першокласників просторових уявлень корисно використовувати різноманітні дидактичні матеріали: будівельні набори, конструктори тощо.

Навчання має відбуватися не лише у класі, а й у добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики доцільно проводити на повітрі.

Так, під час вивчення ознак предметів (порівняння предметів за кольором, розміром, формою) доцільним буде проведення екскурсій по школі, шкільному подвір’ю, на спортивний майданчик із введенням тематичних ігор, екскурсії у кабінет математики. Екскурсії в парк, вулицями міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів. Під час вивчення матеріалу з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також із лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у магазин.

Адаптаційний період припадає на час зі сприятливими погодними умовами для проведення екскурсій та цільових прогулянок, у ході яких відбувається безпосереднє ознайомлення дітей з навколишнім світом на уроках природознавства. Тим самим забезпечується накопичення чуттєвого досвіду, реальних яскравих вражень, важливих для успішного пізнання навколишнього світу, зокрема соціального оточення дитини. Доцільно екскурсії й тематичні прогулянки цілеспрямовано проводити у системі уроків ознайомлення дітей з навколишнім світом.

У зв’язку з тим, що основою вивчення дітьми музичного мистецтва є найпростіші музичні жанри — пісня, танець, марш, їх інтонаційно-образні особливості, навчальну діяльність першокласників на уроках музики можна поєднати з яскраво вираженими ігровими елементами (пластичне інтонування, музично-ритмічні рухи, вільне диригування, гра на простих музичних інструментах, інсценування та розігрування окремих музичних творів, пісень тощо). Це допоможе вчителю зробити уроки музики захопливими, цікавими, насиченими різноманітними формами діяльності, допоможе запобігти руховій пасивності та перевантаженню дітей.

У період адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу роль. Художня діяльність супроводжує всю життєдіяльність дитини. Дитина не так створює малюнок, як передає свій стан. Її художня діяльність передбачає творче співробітництво, довірливість стосунків між учителем і учнем. Тому сама атмосфера і цілі художніх занять передбачають окремі ігрові форми спілкування.

Художні заняття у цей період можуть мати різні форми, як-от: прогулянки та екскурсії в парк чи в ліс із метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і спостережливості, а також збирання природних матеріалів для наступних уроків з образотворчого мистецтва; екскурсії в майстерню народних умільців рідного краю, в художньо-краєзнавчий музей чи в музей народного декоративно-прикладного мистецтва; ігри.

Основне спрямування роботи на перших уроках трудового навчання передбачає розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток моторики рук, координацію рухів, формування пізнавальних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення та ін.), формування початкових прийомів роботи з ручними інструментами тощо.

Частину уроків трудового навчання пропонується проводити у формі екскурсій та ігор. Екскурсію можна пожвавити іграми-змаганнями на розвиток окоміру, почуття кольору, форми. В уроки на свіжому повітрі слід ввести ігри та конкурси, пов’язані зі збиранням природного матеріалу. Можна провести уроки-конкурси чи театралізовані уроки з використанням виготовлених матеріалів.

Для дітей 6-річного віку вміння вчитися – це насамперед уміння ініціювати і брати участь у специфічному навчальному співробітництві. Під час адаптаційного періоду діти мають змогу усвідомити свої права і обов’язки, розвивати мотивацію цілеспрямованого керівництва своєю поведінкою. Вчитель може запропонувати дітям різні ігри на розвиток пам’яті, уваги, дрібної моторики рук, мислення, вправи на встановлення контакту одне з одним.

"Знайди два однакових предмети"

Пропонують картку із зображенням п’яти і більше предметів. З яких два предмети однакові. Потрібно знайти однакові предмети, пояснити свій вибір.

"Знайди відмінності"

Пропонують картку із зображенням двох картинок, що мають декілька відмінностей. Необхідно щонайшвидше знайти ці відмінності.

"Домальовуй"

Пропонують назвати, що відсутнє в зображеннях предмета, і домалювати їх (наприклад: будинок без вікон, машина без коліс, квітка без стеблинки тощо.)

"Чотири стихії"

Гравці сидять у колі та виконують рухи відповідно до слів: "земля" - руки вних,   "вода" - витягнути руки вперед, "повітря" - підняти руки вгору, "вогонь" - обертати руками в суглобах.

"Послухай і відтвори"

Пропонують відтворювати за зразком ритмічні удари паличкою по столу.

"Хто літає?"

Дорослий називає слова. Якщо він називає предмет (особу), що літає, дитина відповідає: "Літає", імітуючи руками рухи. Якщо названо предмет, що не літає, то дитина мовчить і не підводить руки.

"Заборонений рух"

Дорослий показує дітям рух, який повторювати не можна. Потім він показує різні рухи руками, ногами.

"Дружба"

Дружать в нашім класі дівчатка і хлопчики. (Пальці рук з’єднати в "замок".) 
Ми з тобою подружимо маленькі пальчики. (Ритмічно торкатися однойменних пальців обох рук.)

Раз, два, три, чотири, п’ять - (Почергово торкатися однойменних пальців, починаючи з мізинців.)

Починай знов рахувать!

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Ми закінчили рахувать! (Руки опустити вниз, струсити кистями.)

"Квітка"

Руки поставити вертикально, притиснути долоні обох рук одна до одної, потім злегка розтулити їх, округливши пальці.

"Що змінилося?"

На столі розкладають декілька іграшок, пропонують дитині їх розглянути і запам’ятати. Вона відвертається, одну іграшку забирають (додають), або іграшки міняють місцями. Дитина відполвідає, що змінилося.

"Хто що любить?"

Добирають картинки із зображеннями тварин та їжі для них. Перед дитиною розкладають картинки з тваринами і зображенням їжі, пропонують всіх "нагодувати".

Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008–01) на п’ятнадцятій хвилині кожного уроку має проводитись фізкультхвилинка, що складається з динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.

Учитель повинен весь час стимулювати учнів дотримуватись правильної постави під час виконання письмових робіт за партою.

Прийоми та методи роботи з дітьми мають забезпечувати різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрові форми діяльності мають бути домінуючими під час навчання у 1-му класі.

Домашні завдання учням першого класу не задаються.