Творчість учнів

                                             Ода юним олімпійцям України.

«Сильні, жваві та веселі..»

Сильні, жваві та веселі,

Ми стрибаємо до стелі,

Завжди настрій  гарний  маємо,

З друзями ми спритно граємо.   

Ти спитаєш: « Ви куди?»

«Хочеш, з нами  ти піди!»

Ми йдемо на стадіон,

Будем грати в бадмінтон.

Потім  м’ячик  покидаєм,

Через перешкоди  пострибаєм.

Влітку плавати ми  любим,

Взимку лижі, ковзани,

Краще обери і ти.

Тож  зі  спортом  подружись,

З  лави  хутко підведись.

Приклад з нас бери , не спи,

І на стадіон біжи.        

                                 Антонов  Степан    2клас

«Спортом  я  люблю займатись».

Спортом  я  люблю займатись,

Хочеш я навчу тебе?

Адже  спорт  допомагає,

Сили духу надає.

Від хвороб оберігає

Та здоров’я додає.

А хто лінь свою плекає,

За  камп’ютером  сидить,

Той ніколи не пізнає,

Як зі спортом  добре жить!        

Олімпійські чемпіони –

Мій  взірець на все життя.

Їхня слава  хай  проллється    

Вогником  у майбуття!

Тож і нам треба старатись,

Спортом , братику, займатись,

Стати  гордістю країни,

Рідної – України.     

                  Антонов  Степан    2клас

                                                     Авторська казка        

                                                           Пригоди   гномів

Одного разу  сім  гномів  пішли  до лісового струмочка,  щоб  скупатися  після спекотного робочого дня.  Ідучи  лісом,  один  з гномів - Буркотун, котрий йшов останнім,  почув  якийсь  галас: "Ау-ау-ау, ау-ау-ау".  

Швидко  підбігши  до першого  гнома  Розумника,  Буркотун  сказав:                  

- Я чув,  як  маленький хлопчик  кричав,  він,  мабуть,  заблукав.                          

- Але  ж  струмочок  уже  недалеко, а хлопчику  ми  зможемо  допомогти  на  зворотному  шляху, - сказав Сонько.                                                                

-    Ні, струмочок зачекає, - відгукнувся  Розумник.                                                   

-    А зараз ми підемо й виведемо з лісу хлопчика.

І вони пішли лісовими стежками, шукати  хлопчика. Блукали  вони, блукали,  але  все  ж  знайшли  малюка.  Він сидів на траві  й плакав. Тільки-но  Сором'язливий  хотів  узяти  його за руку, як той  перетворився  на потворного старця-чаклуна.

-    Що тобі потрібно від нас? – запитали  гноми.                                                            

-    По-перше, вітаю вас у зачарованному  лісі, а,  по-друге,  мене  звати  Кармус. Я великий чаклун,  і все, що ви бачите  навкруги - це мої володіння. Подивиться навколо.  Ви зайшли  дуже  далеко  в  пошуках  маленького хлопчика, але знайшли мене.  Отже, це означає, що ви  потрібні мені. А головне - ви ніколи не потрапите  додому, бо не знайдете дороги  назад.             

-    Навіщо це тобі, Кармусе?                                                                                      

-    Просто захотілося побавитися, - засміявся Кармус.                                                     

-    Що ж нам тепер робити? - промовив Малюк, найменший гном.                             

-    На мою думку, Кармус просто вирішив нас залякати, - відповів Розумник.            

-    Ні, здається все це не просто так. Йому щось потрібно від нас - це точно, -  додав Сором'язливий.                                                                        

 -    А ви розумні, друзі мої, - додав Кармус. 

 -    Добре, не буду вас лякати. Просто я став дуже старим і багато чого вже не взмозі  зробити сам, тому я дуже довго шукав собі помічників, але всі вони були якісь незграбні. Тому я вирішив вас обдурити, щоб  заманити  у чарівний ліс, з  якого  можна  вибратися  лише  виконавши  найскладніші завдання. А ви, гноми, не такі розумні, бо в школі не навчалися, але працелюбні, до того ж умієте виконувати бажання .

-   Добре, якщо тобі потрібна допомога, то ми згодні, але за умовою, що ми все ж таки повернемося додому, - сказав Розумник 

 -   І яка ж ваша умова? - запитав Кармус.                                                                             

-   Ми виконаємо твої бажання, якщо вони не шкодять мешканцям лісу.                           

-  Тоді, до роботи, - обізвався Кармус. 

-   Старий я став, будинок мій також вже старий. Хочу, щоб  ви  новий будинок  мені  побудували  у сучасному  стилі.                                                               

 -   Добре, це найпростіше   з усіх завдань, які ми колись виконували. А яке ж друге завдання?                                                                                                             

-   Вам потрібно знайти дерево, яке вміє розмовляти. Воно й підкаже вам друге завдання. Виконаєте - повернетесь  додому. Ні – залишитеся  у мене назавжди, 

- пояснив Кармус.

Гноми довго блукали лісовими   стежками. Утомилися…                               Вирішили   відпочити під кроною старого дерева. 

Семакіна   Вероніка   4 клас