Авторська казка

Пригоди   гномів

Одного разу  сім  гномів  пішли  до лісового струмочка,  щоб  скупатися  після спекотного робочого дня.  Ідучи  лісом,  один  з гномів - Буркотун, котрий йшов останнім,  почув  якийсь  галас: "Ау-ау-ау, ау-ау-ау".  

      Швидко  підбігши  до першого  гнома  Розумника,  Буркотун  сказав:  

-    Я чув,  як  маленький хлопчик  кричав,  він,  мабуть,  заблукав.                          -    Але  ж  струмочок  уже  недалеко, а хлопчику  ми  зможемо  допомогти  на  зворотному  шляху, - сказав Сонько.                                                                           

 -    Ні, струмочок зачекає, - відгукнувся  Розумник.                                                    -    А зараз ми підемо й виведемо з лісу хлопчика.

    І вони пішли лісовими стежками, шукати  хлопчика. Блукали  вони, блукали,  але  все  ж  знайшли  малюка.  Він сидів на траві  й плакав. Тільки-но  Сором'язливий  хотів  узяти  його за руку, як той  перетворився  на потворного старця-чаклуна.

-    Що тобі потрібно від нас? – запитали гноми.                                                           

-    По-перше, вітаю вас у зачарованному  лісі, а,  по-друге,  мене  звати  Кармус. Я великий чаклун,  і все, що ви бачите  навкруги - це мої володіння. Подивиться навколо.  Ви зайшли  дуже  далеко  в  пошуках  маленького хлопчика, але знайшли мене.  Отже, це означає, що ви  потрібні мені. А головне - ви ніколи не потрапите  додому, бо не знайдете дороги  назад.            

 -    Навіщо це тобі, Кармусе?                                                                                      

-    Просто захотілося побавитися, - засміявся Кармус.                                                    

-    Що ж нам тепер робити? - промовив Малюк, найменший гном.                             

-    На мою думку, Кармус просто вирішив нас залякати, - відповів Розумник.           

-    Ні, здається все це не просто так. Йому щось потрібно від нас - це точно, -  додав Сором'язливий.                                                                                                      

-    А ви розумні, друзі мої, - додав Кармус

-    Добре, не буду вас лякати. Просто я став дуже старим і багато чого вже не взмозі  зробити сам, тому я дуже довго шукав собі помічників, але всі вони були якісь незграбні. Тому я вирішив вас обдурити, щоб  заманити  у чарівний ліс, з  якого  можна  вибратися  лише  виконавши  найскладніші завдання. А ви, гноми, не такі розумні, бо в школі не навчалися, але працелюбні, до того ж умієте виконувати бажання .

-   Добре, якщо тобі потрібна допомога, то ми згодні, але за умовою, що ми все ж таки повернемося додому, - сказав Розумник .                                                                

-   І яка ж ваша умова? - запитав Кармус.                                                                             

-   Ми виконаємо твої бажання, якщо вони не шкодять мешканцям лісу.                          

-  Тоді, до роботи, - обізвався Кармус.   

-   Старий я став, будинок мій також вже старий. Хочу, щоб  ви  новий будинок  мені  побудували  у сучасному  стилі.                                                              

-   Добре, це найпростіше   з усіх завдань, які ми колись виконували. А яке ж друге завдання?                                                                                                             

-   Вам потрібно знайти дерево, яке вміє розмовляти. Воно й підкаже вам друге завдання. Виконаєте - повернетесь  додому. Ні – залишитеся  у мене назавжди,

- пояснив Кармус.

Гноми довго блукали лісовими   стежками. Утомилися…                               Вирішили   відпочити під кроною старого дерева.

-        Та де ж нам шукати це чарівне дерево? - спитав  Веселун.                          

-        Чарівне та й ще яке  розмовляти  вміє, - додав Сонько.                                

-        Вибачте, будь ласка,  я випадково підслухав вашу розмову.                                   

-        Хто це?                                                                                                                      

-       Я  -  дерево, що стоїть позаду вас. Що ви шукаєте, маленькі гноми?                        

-       Ми шукаємо дорогу додому. Чаклун  Кармус  не відпускає нас зі свого чарівного лісу. Він сказав, що тільки дерево, що розмовляє, зможе відправити нас  додому.                                                                                                                     

-       Так я і є дерево розмов. Мені подобаються казки. От,  якби  ви  розповіли мені  цікаву казку, таку, яку я ще не чуло, то тоді я б показало вам дорогу додому. Згодні?          

-      А чому б ні. Розумнику, ти ж знаєш багато казок. Здивуй дерево,

розкажи найцікавішу казку.                                                 

І тут Розумник почав розповідати  про ґрунт, пісок і глину .

       Жила мати Земля і мала вона двох синів — Грунт,  Пісок і доньку Глину.                             

Одного разу мати наказала своїм дітям: "Ідіть по білому світу та навчіться ростити дерева, кущі і трави. Хто принесе мені більше зелені, тому я віддам усе, що є у мені, на мені і наді мною". Вирушили брати з сестрою у мандри. Незабаром бачать вони — летить птах, у дзьобі горіхи, в лапках насіння дерев і кущів. Зля­кали брати птаха і випустив він усе своє добро. Поділили вони пта­шиний скарб між собою і пішли садити його.   

     Пішов дощ. Увійшла в Грунт волога, поволі напуваючи усі рослини.   

     Просочилась і швидко висохла вода на Піску. Не встигли рос­лини й напитися.     А Глина зовсім не вбирала в себе вологу. Висохла вона, взялася цупкою корою і бідним рослинам нічим було дихати.

Пригріло сонечко і заплакали Пісок із Глиною, коли побачили, яку чудову галявину виростив Грунт. Пішли всі додому. Матінка Земля щедро нагородила Грунт.

І по цей час Грунт добре служить довкіллю. І не соромиться він свого чорного кольору.

З тих пір так і повелося.                                                                                                       

Є в народі таке прислів'я: "На чорній землі білий хліб родить".

- Розумнику, ти  здивував  мене своєю казкою. За таку цікаву розповідь ви  отримуєте  ключ   від  дверей, що ведуть додому. Успіхів вам!

Семакіна Вероніка, 4 клас

Ода юним олімпійцям України.

«Сильні, жваві та веселі..»

Сильні, жваві та веселі,

Ми стрибаємо до стелі,

Завжди настрій  гарний  маємо,

З друзями ми спритно граємо.   

Ти спитаєш: « Ви куди?»

«Хочеш, з нами  ти піди!»

Ми йдемо на стадіон,

Будем грати в бадмінтон.

Потім  м’ячик  покидаєм,

Через перешкоди  пострибаєм.

Влітку плавати ми  любим,

Взимку лижі, ковзани,

Краще обери і ти.

Тож  зі  спортом  подружись,

З  лави  хутко підведись.

Приклад з нас бери , не спи,

І на стадіон біжи.        

                                 Антонов  Степан    2клас

«Спортом  я  люблю займатись».

Спортом  я  люблю займатись,

Хочеш я навчу тебе?

Адже  спорт  допомагає,

Сили духу надає.

Від хвороб оберігає

Та здоров’я додає.

А хто лінь свою плекає,

За  камп’ютером  сидить,

Той ніколи не пізнає,

Як зі спортом  добре жить!        

Олімпійські чемпіони –

Мій  взірець на все життя.

Їхня слава  хай  проллється    

Вогником  у майбуття!

Тож і нам треба старатись,

Спортом , братику, займатись,

Стати  гордістю країни,

Рідної – України.     

                  Антонов  Степан    2клас

                                                                          

Тиждень з предмету "Я у світі"

- Врятує світ краса!

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо стільки зла – людина вже не та.

Тож, люди на Землі

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

Культура вітання

 Формами ,,Доброго ранку”, ,,Добрий вечор”, ,,Здрастуйте”користуються і діти, і дорослі.Словами ,,Привіт” можуть вітатися тільки близькі між собою ровесники.Ці форми поширені серед молоді, до старших з ними вітатися не припусти мо.Це свідчить про невихованість.А от дорослі вживають свої слова і звороти:,,Доброго здоров’я”, ,,Моє вам шанування”.Ними користуються переважно літні люди.

Відкритий урок з предмету "Я у світі"

Презентація до уроку

Тема. Людські чесноти(для 4 класу)

Мета: поглибити знання учнів про загальнолюдські моральні якості, зосередити їхню увагу на таких людських рисах, як зневага та байдужість і протилежних до них: щирість, тактовність; вчити переживати події разом з героями оповідань; розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес; викликати бажання підпорядковувати свої дії принципам моралі.

Обладнання: тлумачні словники; завдання для роботи в групах, парах.

ХІД уроку

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація життєвого досвіду учнів

— Уявіть себе в казці.

А як відомо казкові герої дуже часто постають перед вибором, якою дорогою йти.

Робота в групах. метод «Обери позицію» ?

— От і перед вами сьогодні три дороги.

Обирайте!

1) Ліворуч підеш — своє щастя знайдеш. Важко тобі доведеться. Друга втратиш, себе зламаєш, назад не повернешся.

2) Праворуч підеш — щасливим станеш, багато побачиш, чужі таємниці дізнаєшся, душею зачерствієш, до людей охолонеш, сміятися розучишся.

3) Прямо підеш — себе знайдеш, у дорозі змучишся, настраждаєшся.

(Обговорення думок учнів.)

— У житті, діти, як у казці, ми завжди обираємо, яким шляхом простувати,

як вчинити, і наш вибір характеризує нас самих.

Кожна особистість має у своєму «Я» хороше і погане. Але людина прагне

жити в мирі, злагоді й любові. Її душа тягнеться до добра і світла, до пізнання

прекрасного, до ласки і щастя. Тільки в такому середовищі, де є повага, взаєморозуміння, підтримка, людське тепло, доброта, співчуття, мир, ласка, завжди добре всім. І кожному слід прагнути до того, щоб з нами були ці найкращі якості.

Для цього потрібно у своєму сердечку мати доброту і любов, бажання кожному

прийти на допомогу, зробити добро людям, чимось допомогти, вміти прощати

людські слабості, з веселою усмішкою дивитися на світ. Бо в ньому ми недоско-

налі, у кожного є якісь вади, недоліки. Але людина здатна їх виправляти. Для

цього потрібні лише бажання і сила волі. Про людські чесноти ми говорили вже

багато. Назвіть їх. (Відповіді дітей.)

— Які риси характеру властиві щедрій людині? поступливій? наполегливій?

— А яку людину називають відповідальною?

— чи можна насміхатися над іншими? А красти, знущатися?

— А що означає бути делікатним? Наведіть приклади неделікатної поведінки дітей.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку

— Сьогодні на уроці ми розглянемо такі риси характеру людей, як зневага

та байдужість і протилежні до них: тактовність, щирість, доброзичливість.

— Що означає «зневажати»? (Ображати, принижувати, виявляти презирство до когось)

— А кого ми називаємо «байдужими»? (Хто не звертає уваги, не виявляє зацікавлення, співчуття до інших. Це людина, яку ніщо не цікавить і не хвилює.)

— А які риси є протилежними до них?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Слухання учнями оповідання В. Сухомлинського «Найгарніше і найпотвор ніше» читає вчитель.

НАЙГАРНІШЕ І НАЙПОТВОРНІШЕ

Марія Іванівна сказала нам:

— Діти, подумайте, що вам здається найгарнішим у світі й що найпотворні-

шим. Подумайте й напишіть про це твір.

Довго я думала, що ж найгарніше.

Найгарніше — це тендітні квіточки конвалії. Вони такі ніжні й ласкаві. Вони

радіють, що на небі сонце. Коли дивишся на ці квітки, стає радісно. Хочеться

зробити щось добре. І ще хочеться, щоб люди говорили про те, що ти гарна, слухняна дівчина, добра материна й батькова дочка.

Найгарніше — це коли люди роблять одне одному добро.

Раз було таке. Біля високого дерева на лавочці сидів старий дідусь. Він їхав

автобусом і йому стало зле. Вийшов дідусь з автобуса та й сидить на лавочці.

Мама запросила його додому, дала ліків, нагодувала. Дідусь відпочив, а наступного дня поїхав додому. Він їхав од сина.

А найпотворніше було ось що. В одного хлопчика померла бабуся. Стара-

престара. Їй дев’яносто років. І він не пішов на похорон. Та й коли хворіла — він

її не провідував. Невже йому ото не боліло? Найпотворніше, коли людина стає

зла, безсердечна.

2. Аналіз змісту прочитаного за запитаннями

— чи погоджуєтеся ви з автором оповідання, що найпотворніше, коли лю-

дина стає злою, безсердечною?

— Що ви можете сказати про хлопчика? Який він?

— Як ви гадаєте, він любив чи зневажав свою бабусю?

— чи заслуговують такі люди на повагу? чому?

— Що б ви порадили хлопчикові?

3. Робота за підручником

1) Самостійне читання учнями оповідання «Зневага» (с. 21–22).

2) Відповіді на запитання.

— Знайдіть і прочитайте в тексті слова, що характеризують Федька.

— Що люди про нього думали? чому?

— чому всі стали зневажати Федька, адже все-таки потрібно було комусь

зрубати вишню?

— Який висновок можна зробити?

4. Робота з тлумачним словником

— Знайдіть у словнику тлумачення слова «зневага». Прочитайте.

(Зневага — почуття презирства, відсутність поваги до когось; неповага,

образа; образливе слово, вчинок; байдужість до когось або чогось, відсутність

турботи, піклування про когось.)

5. Пояснення вчителя

— В основі поведінки вихованої людини лежить прояв моральних якостей:

доброзичливості, чуйності, відповідальності, сміливості, тактовності, делікатності, скромності, ввічливості.

Пропоную обговорити таку людську якість, як тактовність.

Тактовність — уміння відчути людину, її настрій. Іншими словами — це

почуття міри, що підказує, що в цій ситуації можна, а чого не слід говорити.

Спілкування людей приємне тоді, коли один говорить, а інший уміє слухати.

Невміння слухати, на жаль, притаманне багатьом людям. Перебиваючи того,

хто говорить, ми демонструємо свою неповагу до нього і до себе. Це не означає,

що треба вислуховувати будь-які дурниці.

Якщо тема розмови тебе не цікавить, то треба тактовно послатися на брак

часу і ввічливо попрощатись.

6. Опрацювання правил спілкування

Робота в парах  ?

1) Я уважно слухаю співрозмовника.

2) Свої думки я висловлю потім.

3) Уважно слухаючи, я здобуваю знання.

4) Уміння слухати людину — ознака ввічливості.

5) Перебивати людину нетактовно.

6) Уважно слухаючи людину, я завойовую її прихильність і симпатію.

7. Добирання синонімів та антонімів

— Доберіть синоніми до слова «зневага». А яке слово буде антонімом до цього слова? (Відповіді дітей.)

Фізкультхвилинка

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Нумо, дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали-сіли! Встали-сіли!

Бачте, як розвеселили?!

Стало сонце танцювати,

Нас до кола припрошати.

Нумо разом! Нумо всі!

Потанцюймо по росі.

8. Гра «продовж речення»

— Доповніть речення своїми міркуваннями. Як ви поставитеся до свого дру-

га, якщо...

• він постійно спізнюється на уроки;

• він не турбується про свою хвору маму;

• він байдужий до своїх оцінок;

• він завжди готовий прийти на допомогу.

9. Попрацюємо разом!

1) читання учнями вголос оповідання «Байдужість» (підручник, с. 22).

2) Характеристика поведінки хлопців.

3) Розігрування прочитаної ситуації.

4) Придумування можливого іншого ходу подій. (Робота в парах.)

— Про яку рису характеру ми говорили?

— Так, байдужі люди — це ті, які не звертають уваги на все, що їх оточує, не

виявляють ніякої зацікавленості, вони безпристрасні, нечутливі, нечуйні. А чи

можна бути такими? (Відповіді дітей.)

10. Робота в групах. «Розв’яжи ситуацію»

— Ознайомтеся із запропонованою ситуацією. Назвіть риси, які тут описані.

Визначте, до чеснот чи недоліків людини вони належать.

1-ша група

У табір, де відпочивали діти, суботнього дня приїхали їхні батьки і привезли

гостинці. У кімнаті, де жили 6 дівчаток, до п’ятьох приїхали відвідувачі, а до

однієї — ні. Увечері перед сном дівчатка їли різні солодощі, а одна з них — узятий з їдальні хліб.

Які якості проявилися у всіх дівчаток?

(Варто виділити гордість або скромність, а може, почуття власної гідності

в однієї, яке виразилося в тому, що вона не попросила ні в кого їжі, але спробувала триматися гідно в даній ситуації, захопивши з їдальні після вечері хліб.)

2-га група

Іринка і Костик жили на дачі. Одного разу вони побачили в маленькому гайку загублені чоловічий годинник і жіночу парасольку. Діти швидко побігли зі

знахідкою до себе на ділянку: «Мамусю! Татусю! — радісно кричали вони.— Дивіться, які подарунки ми вам знайшли на день народження!»

— Які якості особистості проявилися у цих дітей?

11. Гра «І я...»

— Розкажіть, як ви поводитиметеся у таких випадках.

• Дідусь захворів, і я...

• Впав братик, і я...

• Маленька сестричка не може заснути, і я...

• Мама втомлена прийшла з роботи, і я...

• Тато щось майструє у майстерні, і я...

• Наближається День Матері, і я...

V. Підсумок уроку

1. Підсумкова бесіда

Про які людські чесноти ми сьогодні говорили?

— Що означає бути тактовним?

— Які риси характеру притаманні чуйній людині?

— Яка людина є доброзичливою?

— Яку чесноту хочете виробити в собі? чого позбутися?

— Який висновок ми можемо зробити? (Найгарніше — це коли люди роблять

один одному добро. Бо ми — люди. Людина живе для щастя. Не можна бути

байдужим до інших. Потрібно бути милосердним. Добре, коли тебе поважають.

Зло потрібно викорінювати. Інші міркування учнів.)

2. Ознайомлення з віршем л. Забашти «людина починається з добра»

(підручник, с. 23)

VI. Домашнє завдання

1) Вивчити вірш Л. Забашти «Людина починається з добра» напам’ять.

2) Виконати в робочому зошиті завдання № 4, 5.

Відкриття тижня 

(фанфари)

1-й ведучий.

                                       Увага!                                                               Увага!                      

                               Послухайте нас!                           

                                 Цiкаву новину                                 Повідати час.

2-й ведучий.

Увага!                                                                             Увага!                                                                              Слухайте всі нас                                                                                                         Тиждень  з предмету «Я у світі»                                                                                Вiдкривається в цей час

1 ведучий  Школа – велика дитяча країна,

В ній відкривається білий наш світ,

Тут пізнає себе кожна дитина,

І відправляється звідси в політ.

2 ведучий  Вітаєм Вас у рідній нашій школі,

В якій цвітуть, немов на рушнику,

Всі наші мрії, прагнення, всі радощі і болі,

Тут наша доля квітне у вінку

1 ведучий Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Залу святкову не проминайте!

Будем думати і гадати

Як предметний тиждень нам розпочати.

2 ведучий Двері ключик відкриває,

Дуже часто чарівний.

Хто в нас ключик такий має?

Ви до нас ідіть мерщій!

(Під звуки мелодії «Бу-ра-ті-но», пританцьовуючи до зали заходить Буратіно).

Буратіно   Я — веселий Буратіно, маю довгий ніс.

Мене кожен добре знає! Я вам ключика приніс.

І цей ключик не простий, всім відомо – золотий!

Ключик, ключик золотий, тиждень учням ти  відкрий!

(Буратіно шукає ключик)

Буратіно   Ай, ай, ай! Боже мій!

Де ж це ключик золотий?

Що ж робити? Де шукати?

Маю дітям що казати?

(Повертається щоб іти)

Тож часу не буду гаять.

Піду, може  ключик відшукаю.

(На екрані з’являється  Кікімора)

(Заходить Кікімора)

Кікімора Я-кікімора лісова,  

Я-чаклунка ділова!

Робити пакості люблю;

Я зіпсувати свято рада-

Кращого нічого  мені не нада!

Накінець-то я  прийшла! 

Накінець –то вас знайшла.

Я сьогодні причепурилась

До вас на свято з ключиком  явилась.  

                                                                                                                                      

Буратіно  – Кікіморо , це мій ключик, віддайте його будь ласка!

Цей ключик допоможе відкрити нам тиждень з предмету « Я у світі».

Кікімора Дуже просите? Віддам!

Лиш завдання вам задам!

– Перевірю в першу чергу, як ви  вмієте загадки відгадувати.

 «Загадки – заминки»

Загадка 1

Морква – ніс, в руках патик,

Двір прикрасив… СНІГОВИК.

Загадка 2

На гіллячці балагур

Красень, птах зими…   СНІГУР!

Загадка 3

Під ялинкою пакунок –

Новорічний…  ПОДАРУНОК.

Загадка 4

Зима нагнала сильні холоди,

Скувала ріки у … ЛЬОДИ

Загадка 5

Зимно стало дуже-дуже,

Аж замерзли всі калюжі

І за щічки щипле хтось.

То прийшов Дідусь…       МОРОЗ

Загадка 6

У святковій залі  стоїть як картинка,

Весела, зелена, красуня – … ЯЛИНКА

Загадка 7

Наче пух, ніби пір’їнки

З неба падають…  СНІЖИНКИ.

Сніжинка Кікіморо, досить, постривай!

Ключик нам вже віддавай!

Кікімора обіцяла, віддаю

(Кікімора віддає ключик Буратіно)

Буратіно   Ключик в нас! Ура! Ура!

Рада наша дітвора!

Він в початковій нашій школі

Творчий тиждень відкрива.

Сніжинка Надворі у нас зима.

Всі ви знаєте хто я?

Пропоную до проведення тижня  готуватись.

Розпочнемо, в добрий час!

Подруг я прошу на свято,

Справ багато буде в нас.

(Запрошує сніжинок. Вони кружляють у танку і вручають завдання по класам)

1 ведучий Відомо всім – зовсім відсутні секрети —

В школі різні вивчають предмети.

Наук у нас різних вивчають багато.

Покажем що вмієм і знаєм завзято.

2 ведучий  Обіцяєм, що не буде

Ніхто на тижні сумувати,

Всіх ми кличем разом з нами

Участь в конкурсах узяти.

1 ведучий Визначати переможців

Буде в нас журі поважне,

Воно буде знаєм точно

Об’єктивне і уважне.

2 ведучий Сьогодні ми розпочинаємо тиждень з курсу» Я у світі», пропоную  взяти з собою в дорогу чесність, дружелюбність, відповідальність, повагу та контейнер з бадьорістю. Зайвий багаж – сльози, поганий настрій, лінь та  «нехочуху»   викинути за борт!